Пілонідальні кісти (також відомі як пілонідальні синуси), які найчастіше зустрічаються в шкірі та підшкірній клітковині верхньої міжсідничної складки, являють собою хронічний запальний процес, який може прогресувати до гострого запалення та утворення абсцесу. Цей стан найчастіше вражає чоловіків віком від 20 до 30 років, людей з ожирінням або тих, хто страждає від надмірного потовиділення.
Під час медичної консультації проктолог опитує пацієнта та проведе загальний огляд. У випадку кіст немає потреби призначати додаткові аналізи. Ці аналізи не потребують спеціальної підготовки, займають лише кілька хвилин, а сам огляд абсолютно безболісний. Після завершення огляду та збору необхідної інформації лікар може рекомендувати лікування. Рівень успішності хірургічного лікування становить до 90%.
У більшості випадків пілонідальна кіста потребує хірургічного втручання. Процедура проводиться під регіональною або загальною анестезією за участю анестезіолога, який разом з пацієнтом визначає відповідний метод анестезії. Кісту розсікають та ретельно очищують. Рана після процедури потребує дренажу, який видаляється приблизно через три дні після процедури. Під час консультації лікар та пацієнт визначають метод та обсяг процедури, а також вид анестезії. Відразу після процедури в області операції можуть виникнути біль та кровотеча. Пацієнт залишає клініку з інструкціями та повертається на повторні прийоми у призначений час.
Пілонідальна кіста – це хронічне запальне захворювання, яке розвивається навколо куприка, зазвичай через вросле волосся. Воно проявляється у вигляді болючого утворення, набряку, почервоніння та гнійних або кров’янистого-гнійних виділень. У важких випадках може розвинутися абсцес, що викликає сильний біль і лихоманку. Захворювання часто рецидивує, тому часто необхідне хірургічне лікування.
Процедура передбачає хірургічне видалення кісти разом із пов’язаними з нею фістулами та запаленням. Її можна виконувати відкритим (рану залишають гоїтися самостійно) або закритим (рану зашивають). Існують також менш інвазивні методи, такі як лазеротерапія. Час відновлення залежить від методу – відкрита рана може гоїтися протягом кількох тижнів, тоді як закрита процедура дозволяє пацієнту швидше повернутися до нормальної діяльності. Належна гігієна та уникнення тривалого сидіння мають вирішальне значення.
Так, пілонідальні кісти мають тенденцію до рецидиву, особливо якщо після операції не вжито належних профілактичних заходів. Щоб зменшити ризик рецидиву кісти, рекомендується регулярне видалення волосся в крижово-куприковій ділянці, уникнення тривалого сидіння, дотримання належної гігієни та носіння дихаючого одягу. Подальші візити до хірурга дозволяють виявити будь-які зміни на ранній стадії та швидко розпочати лікування.